ОЛЕКСАНДРІВСЬКА
ЗОШ І-ІІІ ступенів
імені Т.Г. Шевченка

      Олександрівська школа була побудована у 1905 році. В той час існувало дві школи – двокласна земська та церковнопарафіяльна і навчалося в них лише 21 хлопчик і 2 дівчинки. Учні у класах були різного віку. Школи тулилися в маленьких і тісних приміщеннях, навчали дітей три вчителя, серед яких В.Я.Отян та С.С.Калита. Піп щодня давав уроки закону божого. Школа була трирічною.

      У 20-ті роки радянський уряд розгорнув новий економічний експеримент – НЕП, тобто, часткова орієнтація економічного розвитку на ринок. Це супроводжувалось і духовним "потеплінням” – українізацією, частковим задоволенням потреб національних меншин. В цьому контексті відкривалась низка національних шкіл, технікумів та відповідні факультети у ВУЗах. Так, в1922 році в Олександрівці функціонували дві початкових та семирічних школи, де навчалося понад 400 дітей. Серед них – школа з молдавською мовою викладання.

Вчителювали у школі з 1927 по 1935 роки такі вчителі: Добровольський Іван Григорович (вчитель початкових класів), Жуковський Євген Полікарпович (вчитель початкових класів). Для дорослого населення силами учителів та комсомольців тоді ж організовано 7 шкіл лікнепу, які відвідувало понад 200 чоловік.

В1937–40–му роках 850 дітей та юнацтва села навчалися у двох середніх (українській і молдавській ), двох початкових і вечірніх школах, в яких працювало 37 вчителів. В молдавській школі викладались молдавська, українська, російська мови талітератури, арифметика, алгебра, геометрія, тригонометрія, природознавство, історія, Конституції СРСР та УРСР, географія, хімія, фізика, геологія, мінералогія, астрономія, іноземна мова, малювання, креслення, співи, фізкультура, військова справа.

Директором молдавської школи був Ніколаєв Іван Васильович, українською школою керував Катаненко Михайло Антонович. У довоєнні роки у школі працювали Тарасов Сидір Микитович (вчитель біології та природи) і Тарасова Ірина Яківна (вчителька початкових класів).

На початку Великої Вітчизняної війни, 5 серпня 1941 року гітлерівці окупували Олександрівку. Навчання в школі припинилося. У шкільних хатинках був розташований загін прикордонників. Після звільнення, 23 березня 1944 року, вже в квітні працювали середня і дві початкові школи, відремонтовані методом народної будови. У 1946 -1947 н.р. випускників було всього 8 чоловік, вони були різного віку. У цьому навчальному році у школі почали працювати Савкіна Клавдія Миколаївна (вчитель історії), Савчук Ольга Миколаївна (вчитель української мови та літератури), Чабанова Анастасія Демидівна (вчитель початкових класів), Анастасьєв Володимир Михайлович (вчитель географії), Рожко Іван Петрович (вчитель фізкультури), Фурман Ніна Тимофіївна (вчитель математики). У 1947 році директором школи стає Домущей Олексій Фомич Читати далі... 

Сучасна школа збудована в 1964 році.

В 1977 році в трьох початкових, середній, вечірній та заочній школі навчаються близько 1 тисячі учнів і працюють 52 вчителя

В 1992 році школа розпочала експеримент і понині працює за семестрово-блочною системою навчання.

За час роботи навчального закладу:
закінчили школу 2144 учні;
нагороджено золотою медаллю
"За високі досягнення у навчанні” – 28 учнів;
нагороджено срібною медаллю
"За досягнення у навчанні” – 30учнів.

      Близько 20 років працьовитий колектив Олександрівської школи очолював чудовий досвідчений керівник, людина невичерпної творчої наснаги, Жосан Валерій Іванович

  .  Продовжувачем справи Валерія Івановича з березня 2009 року став Шевченко В’ячеслав Аркадійович.

Школа пишається вчительськими династіями, а їх у нас немало:

Подружжя Троцьких: Павло Олександрович та Ольга Василівна підіймало ще повоєнну освіту в селі. Всі четверо дітей, завдяки батькам, стали вчителями. Педагогічну естафету в нашій школі перейняли донька Ковальчук Яся Павлівна та невістка Мошаровська Надія Василівна; згодом продовжила династію онука Неделко Алла Анатоліївна.

Ще з часів Російської імперії веде початок учительська родина Поліканіних: дідусь та бабуся викладали в царській гімназії, їх син, Володимир Іванович працював директором нашої школи, а далі його посаду успадкувала донька Галина Володимирівна (нині працює заступником міського головим.Южноукраїнська). Вчителювала, викладаючи російську мову та літературу, і дружина Володимира Івановича Майя Олександрівна.

Спортивне подружжя Міхєєвих: Анатолій Сергійович та Галина Миколаївна, їх син Сергій Анатолійович – всі викладачі фізичної культури, знатні тренери.

Туполова Валентина Василівна та донька Воротинцева Людмила Анатоліївна часточку душі вкладають у наймолодших мешканців школи (онук Воротинцев Юрій Олександрович теж працює на педагогічній ниві).

Валентина Павлівна Іванова залишила по собі у школі чудову плеяду: обидві доньки, Світлана Андріївна та Зоя Андріївна – українські мовники. Доповнили цей сімейний учительський віночок сестра Віра Павлівна та чоловік Ткаленко Павло Іванович.

Григорій Петрович і Таїсія Федорівна Чорні любов до педагогічної праці передали обом дітям: Володимиру Григоровичу та Діні Григорівні, а також онуці Вікторії Анатоліївні Погорєловій.

Любов до прекрасного привив своїй доньці, Корж Ользі Михайлівні, її батько, вчитель праці та образотворчого мистецтва, режисер за фахом, невтомний захисник прав учителів Мартиненко Михайло Якович.

Багато випускників нашої школи достойно навчаються у вищих навчальних закладах, займають високі державні, політичні, військові посади, є талановитими діячами культури.

Імениті випускники та учні є гордістю школи. Знатні особи, яким заздрять і якими захоплюються, прізвища яких звучать з високих трибун, а коріння яких черпає честь та славу у степовій Олександрівці, були учнями наших учителів.

Їх імена повторюємо з особливим теплом:

Генерал-лейтенант Володимир Анатолійович Подзігун, колишній заступник Міністра Внутрішніх Справ України, боєць за вдачею, гуманна і водночас сувора за характером людина.

Колишній Перший секретар ЦК Компартії Молдова Бодюл Іван Іванович, депутат Верховної Ради СРСР 5-7 скликання.

Заслужена артистка України Поліна Василівна Лазова, пріма Національного академічного драматургічного театру ім. І.Франка, людина, якій даровано вселяти віру, історію життя якої можна порівняти з казкою про Попелюшку Читати далі »

Двічі голова Миколаївської обласної Ради Москаленко Михайло Миколаєвич , Почесний громадянин Вознесенщини, Почесний житель Олександрівки.

Доктор економічних наук Бабміндра Дмитро Іванович, академік Української екологічної академії наук, почесний землевпорядник України Читати далі »

Професор кафедри педагогіки та психології, національної Академії Прикордонних військ України ім. Б.Хмельницького Сердюк Юрій Іванович, полковник, вчений секретар спеціалізованої вченої ради НАДСПУ.

Головний лікар пологового будинку №1 м. Миколаєва, Заслужений лікар України Волохов Євген Павлович.

Добровський Василь Миколайович - кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри обліку і аудиту в промисловості Київського національного економічного університету, член редакційної колегії журналу " Бухгалтерський облік і аудит”, директор аудиторської фірми Читати далі »

Директор департаменту випробування сортів рослин Латвійської державної служби захисту рослин Cергій Володимирович КатаненкоЧитати далі »